Заклад дошкільної освіти № 2 м.Сколе








Батьківський лекторій

Словникова психолого-педагогічна абетка для батьків
Авторитет батьків – високе значення особистих якостей і життєвого досвіду батька і матері в очах дітей і заснована на цьому сила батьківського впливу. Звідси і слухняність, і виконання дітьми вказівок чи порад батьків не зі страху чи матеріальної вигоди, а з усвідомлення їх справедливості й доцільності.
Батьківські права та обов’язки -  особисті й майнові права та обов’язки, які закон надає батькам (батькові і матері) для забезпечення належного виховання і матеріального утримання дітей, а також захисту їхніх прав та інтересів. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей : право надавати дітям ім’я і прізвище, вирішувати питання їхнього виховання . За життя дітей батьки не мають права на їхнє майно.
Бездоглядність дитяча – послаблення або відсутність догляду за дітьми, їхньою поведінкою і проведенням часу, а також недостатня турбота про виховання з боку батьків або тих, хто їх замінює. Бездоглядність виникає через зайнятість батьків, а частіше – через їх безвідповідальне ставлення до батьківських  обов’язків. Іноді причиною  дитячої бездоглядності може бути перебільшене уявлення про ступінь самостійності дитини, батьківський егоїзм  , а також незнання вікових особливостей дітей.
Вередливість – прояв неслухняності, ознаками якого є швидка зміна бажань, їхні недоречність та невмотивованість.
Виховання – залучення дитини до вироблених людством цінностей; створення сприятливих умов для реалізації нею свого особистісного потенціалу;  формування основ ціннісного ставлення дитини до навколишнього світу  та самої себе; створення її власного фонду «хочу». Виховання в найбільш загальному вигляді  полягає у підготовці молодшого покоління до життя у суспільстві.
Гідність дитини – усвідомлення нею цінності своєї особистості, своїх високих моральних якостей; гідність – усвідомлення людиною своєї цінності, власних чеснот, позитивних властивостей; повага до себе. Батькам слід пам’ятати, що  гідність треба розвивати, утверджувати і захищати з дитинства. Почуття власної гідності формується в процесі самопізнання і оцінної діяльності дитини , в її спілкуванні з іншими людьми, а також у результаті виховання і самовиховання.
Егоїзм – надмірна зосередженість на власному «Я».
Комунікабельність – риса особистості, що виявляється у товариському ставленні до інших, готовності та вмінні ініціювати , налагоджувати , підтримувати контакти з ними.
Слухняність – готовність і звичка дитини скорятися вимогам авторитетних дорослих.
Такт – почуття міри, що підказує найделікатнішу лінію поведінки стосовно когось, виявляється у здатності поважати інших, рахуватися з їхнім почуттям власної  гідності.
Типові помилки сімейного виховання. Найтиповішою помилкою сімейного і суспільного виховання є притуплення відчуття міри, яке батьки мають розвивати і вдосконалювати в собі постійно. Адже до негативних наслідків можуть призвести як абсолютна відкритість життя батьків, так і замкненість, відсутність відвертості; як надмірна суворість , так і потурання; як усунення дітей від хатньої роботи, так і надмірна зайнятість нею. Помилковою є думка про те, що , перш за все, треба виховувати дитину. Це не так. Передусім треба виховувати себе. Постійне самовдосконалення батьків – основний стимул самовдосконалення дітей, бо перша реакція їхньої поведінки – це наслідування батьків.
Упертість – форма поведінки, обумовлена мотивом самоствердження, що виникає внаслідок надмірної опіки, ігнорування дорослими прав дитини.
Поміркуйте над фразами
. Коли дітей сварять , вони звикають сваритися.
. Коли діти живуть серед ворожнечі і злоби, вони стають злими , сварливими, агресивними, здатними до бійки.
. Коли діти живуть серед насмішок, вони стають нерішучими і надто скромними.
. Коли діти живуть в ніяковості і соромі, відчуття власної гідності вироджується у почуття вини.
. Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо вони вчаться бути терпеливими і справедливими з іншими.
. Коли дітям вселяють упевненість у собі, вони вчаться бути спокійними і впевненими.
. Коли до дітей ставляться із захопленням і похвалою, вони вчаться бачити добре в інших.
. Коли діти живуть в обстановці правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість.
. Коли діти почувають себе захищеними, вони вчаться захищати інших.
. Коли дорослі схвалюють і справедливо оцінюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе.
. Коли діти відчувають безмірну любов, вони вчаться шукати любов у Бога і в світі. 
(За Дороті Нолт)